Що таке мононуклеоз: як розпізнати та лікувати вірусну інфекцію
Мононуклеоз, або як його ще називають — «хвороба поцілунків», є інфекційним захворюванням, що викликається вірусом Епштейна-Барр (EBV). Це захворювання поширюється переважно через слину, але також може передаватися через контакт із зараженими предметами або кров’ю.
Мононуклеоз переважно вражає підлітків і молодих людей. Проте, захворювання може виникати у будь-якому віці та, якщо його не лікувати, призвести до серйозних ускладнень.
Причини виникнення мононуклеозу
Основна причина розвитку мононуклеозу — вірус Епштейна-Барр, що є частиною сімейства герпесвірусів. Хоча інші віруси, такі як цитомегаловірус, також можуть спричинити хворобу, EBV є найпоширенішим винуватцем. Як же людина може заразитися?
- Контакт із зараженою слиною. Це може статися через поцілунки, спільне використання посуду чи зубних щіток.
- Передача через кров або трансплантацію органів. Це рідкісніші шляхи передачі, але можливі.
- Ослаблений імунітет. Люди зі зниженою імунною системою мають підвищений ризик інфікування.
Симптоми мононуклеозу
З’являються симптоми мононуклеозу зазвичай через 4-6 тижнів після зараження. І хоча початок хвороби може бути плавним, симптоми можуть варіюватися в своїй виразності. Що ж найчастіше відчувають пацієнти?
- Висока температура. Лихоманка може тривати тижнями, завдаючи значного дискомфорту.
- Біль у горлі. Часто супроводжується значним набряком та болем у мигдаликах.
- Хронічна втома. Відчуття постійної слабкості та втоми, що затягується на кілька тижнів.
- Збільшення лімфатичних вузлів. Особливо помітне на шиї, під пахвами та в паху.
- Біль у м’язах. Часто подібний до характерних симптомів грипу.
- Гепатоспленомегалія. Збільшення печінки та селезінки, іноді з болем у животі.
- Висипання. У деяких пацієнтів виникають червоні висипи на шкірі, що додають ще більше клопоту.
Як діагностують мононуклеоз?
Діагностика мононуклеозу включає комплексний підхід, що складається з кількох етапів:
- Анамнез. Лікар дізнається про симптоми, тривалість їх прояву та можливі джерела зараження.
- Фізичний огляд. Перевірка лімфатичних вузлів, печінки та селезінки є критично важливою.
- Лабораторні аналізи. Ключові тести включають:
- Загальний аналіз крові. Виявлення підвищеного рівня атипових мононуклеарів дозволяє запідозрити хворобу.
- Тест на антитіла до EBV. Допомагає підтвердити наявність вірусу Епштейна-Барр.
Лікування мононуклеозу
Оскільки мононуклеоз є вірусним, специфічної антивірусної терапії не існує. Основні методи лікування спрямовані на полегшення симптомів і підтримку організму. Що ж включає цей комплекс заходів?
- Відпочинок. Основним є дотримання постільного режиму та уникнення фізичних навантажень.
- Знеболювальні засоби. Використання парацетамолу або ібупрофену для зменшення болю і температури.
- Полоскання горла. Соляний розчин є неабияким порятунком при болю в горлі.
- Гідратація. Забезпечення надходження достатньої кількості рідини в організм є критичним для відновлення.
- Відмова від алкоголю. Це важливо через ризик пошкодження печінки.
Список: Основні рекомендації для пацієнтів із мононуклеозом
- Уникати фізичних навантажень, щоб не створити ризик розриву селезінки.
- Пити достатньо води для підтримання гідратації.
- Регулярно полоскати горло теплим соляним розчином.
- Вживати здорову їжу, що сприяє підтримці імунної системи.
- Уникати близького контакту з іншими, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції.
Ускладнення мононуклеозу
Хоча більшість випадків мононуклеозу минає без серйозних наслідків, є імовірність розвитку певних ускладнень:
- Розрив селезінки. Хоч і рідкісний, але вкрай небезпечний стан, що вимагає негайного медичного втручання.
- Ураження печінки. Іноді може перейти в гепатит.
- Проблеми з диханням. Виникають через значний набряк мигдаликів.
- Анемія. Внаслідок зниженої кількості еритроцитів може розвитися цей стан.
Профілактика мононуклеозу
Для запобігання інфекції специфічної вакцини проти вірусу Епштейна-Барр не існує, однак існують прості заходи, які знижують ризик інфікування:
- Уникати спільного використання посуду, зубних щіток чи рушників.
- Дотримуватися правил гігієни, таких як часте миття рук.
- Уникати контакту з хворими людьми в активні фази їхньої хвороби.
У висновок
Мононуклеоз — це поширене, але потенційно небезпечне захворювання, яке вимагає уваги та догляду. Більшість випадків закінчується повним одужанням, проте правильна діагностика та дотримання рекомендацій лікаря є ключовими для уникнення ускладнень. Розуміння причин і симптомів цієї хвороби дозволяє вчасно звернутися за медичною допомогою та забезпечити здоров’я собі й своїм близьким.
