Причини, симптоми та лікування мононуклеозу: Все, що потрібно знати

Причини LIFE

Що таке мононуклеоз: як розпізнати та лікувати вірусну інфекцію

Мононуклеоз, або як його ще називають — «хвороба поцілунків», є інфекційним захворюванням, що викликається вірусом Епштейна-Барр (EBV). Це захворювання поширюється переважно через слину, але також може передаватися через контакт із зараженими предметами або кров’ю.

Мононуклеоз переважно вражає підлітків і молодих людей. Проте, захворювання може виникати у будь-якому віці та, якщо його не лікувати, призвести до серйозних ускладнень.

Причини виникнення мононуклеозу

Основна причина розвитку мононуклеозу — вірус Епштейна-Барр, що є частиною сімейства герпесвірусів. Хоча інші віруси, такі як цитомегаловірус, також можуть спричинити хворобу, EBV є найпоширенішим винуватцем. Як же людина може заразитися?

  • Контакт із зараженою слиною. Це може статися через поцілунки, спільне використання посуду чи зубних щіток.
  • Передача через кров або трансплантацію органів. Це рідкісніші шляхи передачі, але можливі.
  • Ослаблений імунітет. Люди зі зниженою імунною системою мають підвищений ризик інфікування.

Симптоми мононуклеозу

З’являються симптоми мононуклеозу зазвичай через 4-6 тижнів після зараження. І хоча початок хвороби може бути плавним, симптоми можуть варіюватися в своїй виразності. Що ж найчастіше відчувають пацієнти?

  • Висока температура. Лихоманка може тривати тижнями, завдаючи значного дискомфорту.
  • Біль у горлі. Часто супроводжується значним набряком та болем у мигдаликах.
  • Хронічна втома. Відчуття постійної слабкості та втоми, що затягується на кілька тижнів.
  • Збільшення лімфатичних вузлів. Особливо помітне на шиї, під пахвами та в паху.
  • Біль у м’язах. Часто подібний до характерних симптомів грипу.
  • Гепатоспленомегалія. Збільшення печінки та селезінки, іноді з болем у животі.
  • Висипання. У деяких пацієнтів виникають червоні висипи на шкірі, що додають ще більше клопоту.

Як діагностують мононуклеоз?

Діагностика мононуклеозу включає комплексний підхід, що складається з кількох етапів:

  1. Анамнез. Лікар дізнається про симптоми, тривалість їх прояву та можливі джерела зараження.
  2. Фізичний огляд. Перевірка лімфатичних вузлів, печінки та селезінки є критично важливою.
  3. Лабораторні аналізи. Ключові тести включають:
    • Загальний аналіз крові. Виявлення підвищеного рівня атипових мононуклеарів дозволяє запідозрити хворобу.
    • Тест на антитіла до EBV. Допомагає підтвердити наявність вірусу Епштейна-Барр.

Лікування мононуклеозу

Оскільки мононуклеоз є вірусним, специфічної антивірусної терапії не існує. Основні методи лікування спрямовані на полегшення симптомів і підтримку організму. Що ж включає цей комплекс заходів?

  • Відпочинок. Основним є дотримання постільного режиму та уникнення фізичних навантажень.
  • Знеболювальні засоби. Використання парацетамолу або ібупрофену для зменшення болю і температури.
  • Полоскання горла. Соляний розчин є неабияким порятунком при болю в горлі.
  • Гідратація. Забезпечення надходження достатньої кількості рідини в організм є критичним для відновлення.
  • Відмова від алкоголю. Це важливо через ризик пошкодження печінки.

Список: Основні рекомендації для пацієнтів із мононуклеозом

  1. Уникати фізичних навантажень, щоб не створити ризик розриву селезінки.
  2. Пити достатньо води для підтримання гідратації.
  3. Регулярно полоскати горло теплим соляним розчином.
  4. Вживати здорову їжу, що сприяє підтримці імунної системи.
  5. Уникати близького контакту з іншими, щоб запобігти подальшому поширенню інфекції.

Ускладнення мононуклеозу

Хоча більшість випадків мононуклеозу минає без серйозних наслідків, є імовірність розвитку певних ускладнень:

  • Розрив селезінки. Хоч і рідкісний, але вкрай небезпечний стан, що вимагає негайного медичного втручання.
  • Ураження печінки. Іноді може перейти в гепатит.
  • Проблеми з диханням. Виникають через значний набряк мигдаликів.
  • Анемія. Внаслідок зниженої кількості еритроцитів може розвитися цей стан.

Профілактика мононуклеозу

Для запобігання інфекції специфічної вакцини проти вірусу Епштейна-Барр не існує, однак існують прості заходи, які знижують ризик інфікування:

  • Уникати спільного використання посуду, зубних щіток чи рушників.
  • Дотримуватися правил гігієни, таких як часте миття рук.
  • Уникати контакту з хворими людьми в активні фази їхньої хвороби.

У висновок

Мононуклеоз — це поширене, але потенційно небезпечне захворювання, яке вимагає уваги та догляду. Більшість випадків закінчується повним одужанням, проте правильна діагностика та дотримання рекомендацій лікаря є ключовими для уникнення ускладнень. Розуміння причин і симптомів цієї хвороби дозволяє вчасно звернутися за медичною допомогою та забезпечити здоров’я собі й своїм близьким.

Оцініть статтю
Додати коментар