Ремарка: приховані підказки автора, які відкривають глибину твору
Що таке ремарка простими словами
Ну то що ж таке ремарка? Це невеличкий шматочок тексту, зазвичай в драмі, що надає короткі вказівки або пояснення. Це наче шепіт автора для глядача чи читача, щоб ті могли краще усвідомити, що саме відбувається на сцені чи в головах персонажів. Це коли автор кидає кілька слів, як намалювати атмосферу.
Походження та розвиток поняття «ремарка»
Слово «ремарка» має французьке коріння – remarque, тобто “зауваження”. Якщо спочатку вони були просто примітками для редакторів, то швидко стали частиною театрального мистецтва. У шекспірівській драмі чи в творах Мольєра мало хто на них звертав увагу. Але ось Чехов, Ібсен – вони вставляли ремарки, як віртуозні художники пензлі, малюючи нюанси сцен.
Для чого потрібна ремарка у творі
Ах, ремарки! Вони не просто частинка тексту, вони інструменти. Інструменти, що допомагають автору розповісти більше, ніж сказано в діалогах. Завдяки їм можна:
- Розкрити емоції: герой говорить голосно або шепоче?
- Створити атмосферу: темрява, музика, чи тиша?
- Відкрити характер: як персонаж рухається?
- Дати вказівки режисеру: як створити сцену?
- Читачеві уявити сцену: наче ти там!
Де зустрічаються ремарки
Зазвичай ми думаємо про драму, так? Але ремарка може з’явитися десь інде! Вона може бути:
- У драмі: це мастхев.
- У прозі: наприклад, як відступ автора.
- У кіносценаріях: описують дії, вигляд сцени.
- У літературній критиці: примітки на полях.
Це такий собі майстер-ключ до багатьох дверей літератури.
Цікаві факти про ремарки
Ой, з ремарками бувають дива! Ось кілька несподіванок:
- Іноді у п’єсі ремарок більше, ніж діалогів.
- Режисери іноді їх ігнорують.
- Чехов любив ремарки як діалоги.
- Сучасні ремарки понятті як інструкції.
- У прозі перетворюються на коментарі.
Як правильно читати ремарки
Щоб не пропустити найсмачніше, читайте ремарки так:
- Вгледжуйтесь в настрій персонажів.
- Розглядайте описи обстановки.
- Не пропустіть жодної деталі.
- Пам’ятайте, що режисер — це творець.
Ремарка — голос автора, який шепоче між рядків
Ремарка – це не просто слова в дужках. Це пульс драматичного твору. Це голос автора, який обережно повідомляє, як думки, так і почуття героїв. Акуратно дослухаючись до цього голосу, режисер та актор здатні оживити сцену на очах глядача. Читай ремарки з проникненням — і перед тобою відкриється зовсім інший світ.
Нехай кожен наступний твір, будь то п’єса чи сценарій, стане для тебе справжнім відкриттям завдяки ремаркам. Вони перетворюють слова в справжнє мистецтво.
